дозвіл — волу, ч. 1) Зняття заборони. 2) Згода, що дає право на здійснення чого небудь. || Документ, який посвідчує таке право. •• З ва/шого до/зволу ввічлива форма, якою просять згоди співбесідника на що небудь. З до/зволу сказа/ти вставні слова, які… … Український тлумачний словник
дозвёздный — (дозвёздное веществ о) … Русский орфографический словарь
дозвільний — прикметник бездіяльний дозвільний прикметник який дозволяє … Орфографічний словник української мови
дозвёздное вещество — вещество, из которого сформировались галактики и первые звёзды. Согласно модели горячей Вселенной, дозвездное вещество состояло из водорода, гелия (соответственно до 70% и 20 30% по массе), а также малой примеси дейтерия, гелия 3 и лития. * * *… … Энциклопедический словарь
дозвёздный — прил., кол во синонимов: 1 • дозвездный (1) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 … Словарь синонимов
дозвёздное — (вещество) … Словарь употребления буквы Ё
дозвілля — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
дозвільно — прислівник незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
дозвільний — I дозв ільний а, е. Вільний, не зайнятий якою небудь працею. || Стос. до дозвілля (у 1 знач.), характерний для нього. II д озвільний а, е. Який містить дозвіл на здійснення чого небудь. Дозвільний документ … Український тлумачний словник
дозвілля — я, с. 1) Вільний від праці час; час відпочинку. •• На дозві/ллі у вільний час. 2) рідко. Широке, просторе місце; вільний простір; привілля … Український тлумачний словник